Книга філософа та соціолога Зигмунта Баумана розглядає феномен свободи в його соціальному вимірі — не як властивість або надбання людини, а як соціальне відношення, що пов'язує її з іншими людьми, різними соціальними інститутами та суспільством в цілому.

Вважаючи свободу природним і універсальним станом людини, соціальні науки, як правило, зосереджені на феноменах несвободи. Однак, як показує Бауман, свобода також є продуктом певного суспільного устрою. Тому вона підлягає як критичному аналізу, так і історичному розвитку.