Неолібералізм крокує світом тріумфальним маршем і здається нам єдино можливою нормою існування людини та матеріальних благ. Тим не менш, він є лише вершиною айсберга всеосяжної антропологічної концепції, виробленої на Заході протягом багатьох століть.

Ця концепція передбачає, що соціальний світ керується уподобаннями, які кожна людина погоджує лише із самою собою, зі своїм особистим інтересом, що спонукає її підтримувати стосунки з іншими людьми. Уявлення про людину як про «рахункову машину» виходить далеко за межі вузької сфери економіки і лягає в основу завершеної та послідовної концепції зацікавленої людини, яка прагне підкорити собі все, аж до форм нашого мислення, мови та фізичного виховання тіла.